Власна CRM чи ERP, у якій замовлення живуть окремо від грошей, швидко стає незручною: менеджер надсилає клієнтові реквізити, чекає скріншот переказу, потім вручну ставить «оплачено». Онлайн-еквайринг це прибирає: система створює рахунок, клієнт платить за посиланням, статус змінюється сам. Для українського бізнесу найчастіше розглядають два сервіси: monobank (plata by mono) і LiqPay від ПриватБанку.
Коротка відповідь така. Підключення складається з п'яти частин: рахунок із внутрішнім референсом замовлення, посилання на оплату, вебхук зі статусом, перевірка його підпису, а також обов'язкова звірка статусів окремим запитом і окремі повернення. Це не складно, але в кожній частині є дрібниці, на яких втрачають гроші: дублі вебхуків, оплата без замовлення, часткове повернення, підпис, який ніхто не перевіряє. Ми в Lytvynov Production будуємо такі модулі в CRM та ERP на замовлення, а досвід із платежами в нашого засновника не теоретичний: Антон Литвинов був senior back-end розробником платіжних інтеграцій для понад 30 сайтів знайомств Meetic (Match Group) і керував створенням двох платіжних продуктів в Anycommerce, про що детальніше на сторінці фракційний CTO.
Усі факти про API нижче взято з офіційних сторінок: документації monobank на api.monobank.ua, сторінок liqpay.ua і monobank.ua, перевірено 2026-11-19. Де вони розходяться чи неповні, ми це зазначаємо.
Порівняння monobank і LiqPay за офіційними сторінками
| Параметр | monobank (plata by mono) | LiqPay |
|---|---|---|
| Комісія (перевірено 2026-11-19) | 1,3% за оплату українськими картками, 2% з-за кордону; для нових клієнтів акція: 0% на перші 30 днів при підключенні з 1 листопада по 31 грудня (monobank.ua/e-comm) | Стандартний тариф 1,3% за українські картки, 2% за закордонні; є індивідуальний тариф за запитом (liqpay.ua/tariffs) |
| Створення платежу | POST /api/merchant/invoice/create: сума в мінімальних одиницях (копійки), валюта за ISO 4217, за замовчуванням 980, merchantPaymInfo з референсом, redirectUrl, webHookUrl |
Параметри data (base64 від JSON) і signature; обов'язкові версія API, публічний ключ, дія, сума, валюта (USD, EUR, UAH), опис і унікальний order_id до 255 символів |
| Термін дії рахунку | За замовчуванням 24 години, змінюється параметром validity |
Параметр expired_date у запиті |
| Вебхук | Окремий webHookUrl: до 3 спроб POST, поки відповідь не 200; підпис у заголовку X-Sign (ECDSA), публічний ключ береться з /api/merchant/pubkey |
server_url: POST із двома параметрами, data і signature |
| Перевірка статусу без вебхука | GET /api/merchant/invoice/status?invoiceId=... |
Окремий метод API статусу платежу |
| Повернення | POST /api/merchant/invoice/cancel, повне чи часткове (параметр amount), з extRef для ідемпотентності на вашому боці |
API повернення, повне чи часткове, на картку, з якої платив клієнт |
| Холд (блокування суми) | Тип hold, термін 9 днів, далі скасовується, якщо не фіналізовано |
Дія hold (блокування коштів) |
| Повторні платежі | Токенізація картки (за запитом через службу турботи monobank, за замовчуванням недоступна) і оплата за токеном | Дія subscribe (регулярний платіж) і card_token для оплати в один клік |
| Фіскалізація | Зв'язка з ПРРО налаштовується в кабінеті; тоді merchantPaymInfo обов'язковий, для повернення передають список товарів |
Окремий продукт «РРО ПриватБанку» в переліку послуг сервісу |
Дві речі, які впадають в око. Перша: ціни однакові на стандартних тарифах, тому вирішальним є не відсоток, а умови договору, швидкість зарахування коштів і те, де відкритий ваш рахунок. Другу ми нижче розберемо докладно: підписи вебхуків влаштовані зовсім по-різному.
Окреме застереження про LiqPay. У тексті документації алгоритм підпису описано як base64_encode( sha3-256( private_key + data + private_key) ), а в прикладах коду на тій самій сторінці використано SHA-1 (перевірено 2026-11-19 на liqpay.ua/doc/api/callback). Ми не вирішуємо за документацію, який варіант правильний у вашому магазині: це перевіряється одним тестовим платежем і офіційним SDK. Якщо документація розходиться з прикладами, довіряйте SDK постачальника, а не будь-кому, хто пише про це в мережі.
Схема: від рахунку в CRM до обліку
Платіжний модуль працює за ланцюжком, у якому кожен крок можна тестувати окремо.
Крок перший, рахунок. Менеджер чи клієнт натискає «Оплатити», CRM створює внутрішній запис оплати зі статусом «очікує» і власним унікальним референсом (це не номер замовлення, бо на одне замовлення може бути кілька спроб оплати). Референс передається платіжному сервісу: у monobank це поле reference об'єкта merchantPaymInfo, у LiqPay це order_id.
Крок другий, посилання. Платіжний сервіс повертає адресу сторінки оплати. У monobank відповідь на створення рахунку містить invoiceId і pageUrl. CRM зберігає invoiceId (він знадобиться для статусу й повернення) і надсилає посилання клієнтові: у месенджері, листом, у кошику на сайті або показує менеджеру як QR.
Крок третій, вебхук. Коли статус рахунку змінюється, сервіс надсилає запит на ваш webHookUrl чи server_url. Модуль відповідає 200 швидко й нічого довго не рахує всередині запиту: він перевіряє підпис, кладе подію в чергу й одразу повертає відповідь. Обробка йде у фоні.
Крок четвертий, статус. Із події CRM визначає стан замовлення: оплачено, частково оплачено, помилка, повернено. Тільки тут змінюється замовлення, запускається відвантаження чи виробництво, а клієнтові йде підтвердження.
Крок п'ятий, чек. Якщо ви працюєте з ПРРО, фіскальний чек формується на цьому етапі: в monobank це налаштована зв'язка, а список товарів іде в merchantPaymInfo. Окремо про фіскалізацію ми зараз не розписуємо.
Крок шостий, облік і звірка. Оплата записується в журнал платежів, а раз на добу CRM звіряє підсумки з виписками сервісу й, якщо потрібно, передає документи в BAS (як вирішувати, хто головний у даних, розібрано в посібнику інтеграція CRM з BAS і 1С).
Як дізнатися про оплату надійно: вебхук плюс запит статусу
Вебхук це зручно, але ненадійно, якщо спиратися лише на нього. Що пише про це monobank: бекенд еквайрингу робить до трьох спроб POST, поки не отримає відповідь 200 OK; підпис іде в заголовку X-Sign. Окремо документація каже, що гарантії порядку доставки немає: вебхук зі статусом success може прийти раніше за вебхук зі статусом processing, тому орієнтуватись радять на поле modifiedDate, і актуальним вважається той вебхук, у якого воно більше. Крім того, для статусу expired вебхук не надсилається взагалі (усі цитати з api.monobank.ua/docs/acquiring.html, перевірено 2026-11-19).
З цього випливає проста конструкція, яку ми використовуємо у кожному модулі. Перше: вебхук оновлює стан платежу лише тоді, коли його modifiedDate новіший за збережений, інакше його ігнорують. Друге: окреме фонове завдання кожні кілька хвилин бере всі оплати зі статусом «очікує» чи «в обробці» й питає актуальний стан запитом статусу. Це закриває і втрачені вебхуки, і прострочені рахунки, про які сервіс ніколи не повідомить.
Для LiqPay логіка та сама. Документація прямо радить: для отримання поточного статусу до фінального статусу в callback використовувати API статусу платежу, який можна викликати будь-коли. Список статусів у LiqPay багатий: кінцеві (success, failure, error, reversed, subscribed, unsubscribed), статуси, що потребують підтвердження клієнта (наприклад, 3ds_verify, otp_verify), та проміжні (processing, prepared, wait_accept, wait_compensation, hold_wait). CRM має знати, які з них кінцеві, а які ні, і не відвантажувати товар на проміжному статусі.
Перевірка підпису вебхука
Це найважливіша безпекова частина, і саме її найчастіше пропускають. Адреса вебхука публічна. Якщо CRM довіряє будь-якому запиту з текстом «success», сторонній може «оплатити» замовлення без грошей.
У monobank підпис це ECDSA: тіло запиту підписано, а підпис лежить у заголовку X-Sign. Публічний ключ сервісу береться методом GET /api/merchant/pubkey, і документація містить приклади верифікації кількома мовами. Є дві практичні дрібниці. Підпис перевіряють по сирих байтах тіла запиту, до розбору JSON: якщо спершу розібрати, а потім знову серіалізувати, пробіли й порядок полів зміняться, і підпис не зійдеться. І ключ кешують, але з можливістю оновити, а не зашивають в код назавжди.
У LiqPay запит містить два параметри, data (base64 від JSON) і signature. Підпис рахується з приватного ключа магазину, самих даних і ще раз приватного ключа, і порівнюється з отриманим. Приватний ключ нікому крім вашого розробника не передають, у CRM він живе в змінних середовища, а не в репозиторії. Точний алгоритм хешування, як ми писали вище, звіряйте з SDK.
Після перевірки підпису є ще одна, про яку забувають: перевірка суми. Вебхук каже, що рахунок на суму X оплачено, а CRM має порівняти X із сумою замовлення, на яке виставляли рахунок. Підроблений підпис вона не врятує, але від помилки в конфігурації чи від клієнта, який змінив суму в обхід, захищає.
Типові помилки, які коштують грошей
Дубль вебхука. Сервіс може повторити вебхук (monobank прямо описує до трьох спроб), а мережа може доставити один запит двічі. Якщо кожен вебхук перетворюється на проведення платежу, у журналі з'являється подвійна оплата, а менеджер відвантажує двічі. Рішення: ідемпотентність. Подію записують за ключем «ідентифікатор рахунку плюс статус плюс час зміни», і повторна подія з таким самим ключем нічого не змінює.
Оплата без замовлення. Клієнт оплатив, а замовлення до цього моменту видалили чи скасували, або вебхук прийшов на референс, якого CRM не знає. Не можна просто відповісти помилкою й забути: гроші вже в магазину. Потрібен окремий список «неопізнаних оплат» для менеджера з варіантами дій: прив'язати до замовлення, повернути.
Часткове повернення. Клієнт повернув один товар із трьох. CRM має створити повернення на суму цього товару, а не на все замовлення. У monobank метод скасування приймає суму, а за ввімкненої фіскалізації й перелік товарів для чека повернення (це поле обов'язкове, якщо опцію активовано). Повернення зберігають окремими записами, пов'язаними з оплатою, бо одна оплата може мати кілька повернень, і початкова сума ніколи не редагується. У LiqPay повернення виконується автоматично на картку, з якої платив клієнт, і за документацією за рахунок майбутніх платежів, або з рахунку компанії, якщо він відкритий у ПриватБанку й це погоджено в договорі. Тому ліквідність для повернень треба враховувати заздалегідь.
Прострочений рахунок. Клієнт відкрив посилання вчора, а рахунок за замовчуванням живе 24 години. Для expired у monobank вебхука немає, тож без фонового опитування замовлення зависне зі статусом «очікує». Рішення: або фонове опитування, або свідомо задана тривалість validity, яка відповідає вашому процесу.
Різна валюта й копійки. Сума в monobank передається в мінімальних одиницях, у копійках, цілим числом, а в LiqPay як число з комою. Типова помилка: передати 1500 і отримати рахунок на 15 гривень або навпаки. Модуль має мати один внутрішній формат грошей (ціле число копійок плюс код валюти) і єдине місце, де він перетворюється у формат конкретного сервісу.
Повернення на неправильний рахунок. Не можна дозволяти ніяких «повернень» поза API: тільки через модуль, який пише операцію в журнал і викликає метод сервісу. Інакше звірка не зійдеться, а гроші підуть без сліду в обліку.
Як це тестувати
Monobank надає тестове середовище: для нього використовують токен, який видають на api.monobank.ua, без терміналу чи дозволу на тестування еквайрингу. У тестовому середовищі для оплати можна вводити будь-який номер, дату й CVV картки, якщо номер валідний за алгоритмом Луна, при цьому фінансова авторизація не виконується. Це дозволяє прогнати весь шлях від рахунку до вебхука без реальних грошей.
Наш підхід до всіх зовнішніх інтеграцій такий: кожна ховається за інтерфейсом із тестовою реалізацією, яка імітує поведінку сервісу, включно з дублями вебхуків і затримками. На ній пишуться автоматичні тести граничних випадків, які майже неможливо відтворити на живому сервісі: вебхук success раніше за processing, повторна доставка, оплата невідомого референса, часткове повернення. Живий тестовий платіж ми робимо вже наприкінці, щоб переконатися в підписі й налаштуваннях кабінету.
Коли готовий модуль, а коли власна інтеграція
Якщо ви продаєте з сайту на готовій платформі й CRM у вас готова (KeyCRM чи SalesDrive), оплата monobank і LiqPay там уже підтримується, і власний код не потрібен (порівняння можливостей і цін є в посібнику CRM на замовлення чи готова CRM). Власна інтеграція виправдана, коли оплата в CRM складніша за кнопку «заплатити»: рахунки на частини, передоплата й залишок, оплата від імені юрособи, підписки з нестандартним розкладом, звірка з BAS, багатосторонні розрахунки з агентами чи партнерами, різна логіка для різних клієнтів. Тоді платіжний модуль частина вашої моделі грошей, а не додаток до неї.
Для обліку замовлень і складу, пов'язаного з оплатами, див. облік замовлень і складу. А скільки коштує вся система, розібрано в посібнику скільки коштує розробити CRM.
Скільки це коштує
Платіжний модуль входить у проєкт CRM чи ERP: мінімальний проєкт у Lytvynov Production коштує від 10 000 USD, повноцінна CRM/ERP 40 000-90 000 USD. Модуль для одного сервісу (рахунок, посилання, вебхук із перевіркою підпису, повернення, звірка) це помітна, але не головна частина бюджету; додатковий сервіс за тим же інтерфейсом дешевший, бо каркас уже є. Точну оцінку даємо після огляду вашого процесу приймання оплат.
Матеріал підготував Антон Литвинов, засновник Lytvynov Production. Факти про API перевірено 2026-11-19 на api.monobank.ua, liqpay.ua і monobank.ua; ми не запускали платежі з бойовими ключами, тому перед запуском перевірте кожен крок на тестових платежах.
Наступний крок
Опишіть, як ви зараз приймаєте оплати: реквізити, посилання, термінал, який еквайринг, які в замовленнях бувають повернення й передоплати. Ми скажемо, чи достатньо готового модуля, і назвемо діапазон ціни власного. Записатися на консультацію.